Кожна річ, створена Людиною, має свого винахідника. Але не завжди нам про це відомо. “Відоме відомо мало кому” — як сказав колись Аристотель. Хтось колись винайшов колесо, або навчився зберігати вогонь, або його видобувати. Але нам не вдасться з’ясувати імена ціх геніїв. Наявні більш недавні відкриття – але і про них не кожен пам’ятає подробиці. Наприклад – электрика. Багатьом відомо, що Вольта створів першій гальванічній елемент, який офіційно вважається першим для сучасної науки. А хто такий тоді Гальвані ? З’ясовується, що уже Гальвані користувався якимось примітивним генератором електрики – авторство якого так чи інакше приписується Отто фон Герике, який приблизно в 1663 р. винайшов примітивну форму фрикційної машині з використанням сірковий кулі, яку можливо було обертати и терти вручну. Це знаряддя (а також його похідні) так чи інакше продемонструвало, яким чином можна отримати електрику для первинних експериментів наприклад Гальвани. Ну а як же саме слово – “електрика”? Як вони ним користувались, коли саме явище не розуміли?
В 1600 р. английский лікар Уільям Гілберт використовував латинське слово «electricus», задля описи сили, яку деякі речовини створюють, якщо їх потерти один об одного. Трохи пізніше інший англійський вчений Томас Браун, написав кілька книг с використанням терміна «електрика», щоб описати свої дослідження, засновані на праці Гілберта. И от тільки таким чином мі, можливо, отримаємо підозру, що мабуть ще древні Греки називали бурштин електроном — по імені зірки Електра з сім’ї Плеяд в сузір’ї Тільця. У древніх Греків бурштин викликав особливий інтерес своєю здатністю до “електризації” – . набуття особливих властивостей – якщо його потерти. Власне, від грецького слова «бурштин» (д.-грец. – ἤλεκτρον) и походить слово “електрика”. Зараз зрозуміло – деякі речовині набувають особливих властивостей при терті. Ці властивості впливають на живі організмі. Надалі – комбінації металів та рідин – як в організмах. И вийшла батарейка. Вже без тертя.
Коли ми говоримо про Блакитний Прапор, завжди є невизначеність – так звідки він з’явився зрештою. “Франція” – “не Франція”. Чому тоді зараз він в Данії? Ніде правді діти – ми також не все розуміємо. Наприклад – чому саме та Франція як держава зараз ніяк не пропагує свій власній винахід? Не цікавиться власним престижем? А чому винахідник бренда (ну хтось же був серед людей, хто запропонував саму концепцію) ніяк на продемонстрований на сайті Прапора зараз? Питання…. Чому ми робимо щось, не розуміючі коріння? Та й не тільки в цьому… Згадаймо, наприклад данського генія Г.Х. Андерсена, який жив у злиднях та не був визнаний у свій час. Нема пророка у власної вітчизні – у вільному перекладі з одного з Євангелій.
В цьому матеріали ми хочемо віддати дань поваги реальному винахіднику Blue Flag – Thomas Joly . Наводимо його фото – взагалі їх зовсім мало в сіті. Нажаль, 2019 р. він загинув и тільки після цього отримав коротесеньку статейку про себе на фейсбуці Програми. Питання….
Ми думаємо – він був би надзвичайно вражений спогадами про себе на сторінці Прапора в настільки віддаленої країні. Якраз таки просвітлені особистості створюють таке поняття як “європейська цивілізація”. Треба знати про них и поважати їх внесок, навіть коли вони маловідомі.
Ми вважаємо – ми робимо добру справу в Україні за допомогою пана Томаса. Намагатимемося не розачаровувати його уяву про те, як Людина має зустрічати Океан.
Модест Алеєв
